Іван Франко — Захар Беркут (аналіз, паспорт твору)

Літературний рід: епос.

Жанр: історична повість.

Напрям (течія): романтизм.

Тема: розповідь про те, як волелюбний народ Руської землі боронив свою батьківщину від монгольської навали.

Ідея: возвеличення патріотизму, мужності, рішучості, винахідливості, уміння долати перешкоди, боротися з труднощами; засудження підступності, зради, жадібності, жаги до збагачення за рахунок інших. Головна думка: сила народу — в його єдності.

Композиція, композиційно-стильові особливості: повість "Захар Беркут" має цікавий основний сюжет, у якому поєднуються дві сюжетні лінії: історична (напад монголо-татар) і особиста (кохання Максима й Мирослави).Сюжет доповнюють доволі вагомі позасюжетні елементи. Наприклад, у творі є приховане повторення епізоду повісті — йдеться про загибель війська загарбників у долині. Мешканці селища заблокували гірський потік, наслідком чого стала повінь, у якій загинули всі вороги. Схожу легенду ми знаходимо на початку твору. Максим розповідав її Мирославі й боярину. У давні часи на місці їхньої долини було велике "закляте" озеро. У ньому не водилося жодної живої істоти, а вода була отруєна. Опікувалася тим озером Морана, богиня смерті. Якось цар велетнів, що жили поряд із цим озером, посварився з богинею і вдарив чарівним молотом об скелю. Скеля зруйнувалася, і все озеро витекло. Після цього почався розквіт долини, а ображена Морана перетворила царя на великий камінь, який усі мешканці долини називали Сторожем. І побутувала ще одна легенда, згідно з якою скам'янілий цар велетнів оберігав село від неприємностей і мав допомогти у найскрутнішу хвилину. Сталося так, як передбачало це повір'я. Мешканці завалили велику кам'яну брилу, Сторожа, і нею перекрили гірський потік. Уся вода затопила долину, створивши тим самим нове озеро, у якому загинув ворог. Якщо за легендою вода була отруєна, то тепер була заповнена вбитими монголами, що також можна вважати отрутою.

Головні герої та їх образи: Захар Беркут — знахар, ватажок тухольської громади, добрий, волелюбний, чесний, досвідчений, шанує традиції і богів, служить інтересам народу, закликає до єдності та згуртованості в боротьбі з ворогом, патріот. Усе життя віддав служінню громаді. Замолоду три роки вчився лікарської справи в монаха Акинтія та подорожував Руссю. Максим Беркут — молодший син Захара, перейняв ідеали батька, закоханий у боярську дочку Мирославу. Тугар Вовк — боярин, якому князь подарував землі Тухольщини. Вважає себе вищим за громаду і хоче нав'язати нові порядки. Відмовляється віддавати Мирославу заміж за Максима, бо переконаний, що простий смерд не гідний боярської дочки. Видав монголам плани руської дружини напередодні битви на Калці, та знову стає зрадником, приводячи монголів до Тухлі. Мирослава — дочка Тугара Вовка. Не поділяє батькових упереджень і відповідає Максимові взаємністю. Невдало відмовляє батька від зради, і сама переходить на бік тухольців. Бурунда — монгольський воєначальник, що вирізняється силою та жорстокістю. Веде десятитисячне військо на тухольський перевал.

Проблематика:

• патріотизму, захисту рідної землі;
• морального вибору;
• єдності, згуртованості народу, що є запорукою перемоги;
• гармонії людини і природи;
• кохання, вірності, самопожертви;
• стосунків батьків і дітей.

Примітки та корисна інформація: Письменникові вдалося створити дуже реальний світ, використавши захопливий сюжет у поєднанні з неперевершеними описами природи. Автор зумів показати внутрішній світ героїв, пояснити й умотивувати їхні вчинки за допомогою діалогів, монологів. І. Франко продемонстрував свою неабияку освіченість в історії й історичних деталях та подробицях, адже чітко змалював особливості життя Карпатської Русі в XIII столітті.