Тарас Шевченко — Катерина (аналіз, паспорт твору)

Літературний рід: ліро-епос.

Жанр: ліро-епічна соціально-побутова поема з елементами романтичної поетики.

Напрям, течія: реалізм (соціальна нерівність, типова жінка) із елементами романтизму (сильні почуття, винятковість жінки, трагізм її долі).

Система віршування: поєднання силабіки й силабо-тоніки, так званий "шевченківський вірш", коли в одному творі змінюються розміри, ритми, довжина рядків та ін.

Римування: непослідовне.

Строфа: нестрофічна будова.

Провідний мотив, мотиви: "доля жінки-покритки", "байстрюцтво як соціальне явище", "москаль як аморальний тип людини", "патріархальний устрій суспільства", "народна мораль", "соціальна нерівність".

Тема: зображення трагедії жінки-покритки і дитини-безбатченка в умовах тогочасного суспільства.

Ідея: висловлення глибокого співчуття до жінки-покритки; засудження жорстокості, підступності, бездушності, розбещеності панів.

Композиція: твір має 5 розділів, кожен із яких відзначається композиційною завершеністю: (пролог) звернення ліричного героя до дівчат, щоб не кохалися з москалями — злими людьми — (експозиція) розповідь про непослух Катерини — (зав'язка) Катерина, не зважаючи на поради батьків, таємно зустрічається з Іваном-москалем — (розвиток дії) Іван вирушає в похід, обіцяє повернутися — Катерина вагітна, народжує — батьки змушені її вигнати, бо вона порушила норми моралі — Катерина, голодна, холодна, зневажена людьми, іде на північ, зустрічає москалів, які сміються з неї — зима, Катерина знаходить прихисток у хаті лісничих-карбівничих — зранку чує, що проходять повз москалі — (кульмінація) зустріч Катерини з Іваном-москалем, який від неї відвертається — (розв'язка) Катерина залишає малого сина на поталу й кидається в ополонку — (епілог) випадкова зустріч сліпого кобзаря й сироти Івася (син Катерини) з батьком-москалем, який відвертається, упізнавши в малому себе.

Проблематика:

• моральних законів тогочасного суспільства, їхнього недотримання;
• честі, відповідальності за свої вчинки;
• любові та страждання;
• батьків і дітей;
• краху ілюзій.

Художні засоби виразності: увесь арсенал засобів, особливо епітети, порівняння, риторичні фігури (оклики, звертання).

Образи та символічні образи: людей: ліричний герой — людина, яка співпереживає долі Катерини й дає урок майбутнім поколінням дівчат-українок, розважливий, любить український народ; Катерина — щира, віддана в коханні, ставить почуття вище норм народної моралі (за що й покарана), мужньо сприймає вирок батьків; москаль Іван — жорстокий, безвідповідальний, дворянин за походженням, нехтує простими людьми, аморальний, нікчемний; батьки Катерини — люди, які є носіями народної моралі; чорнобриві дівчата-, "лихі" люди; мандрівний чоловік (кобзар); сирота Івась — син Катерини, який веде сліпого кобзаря; москалі — жорстокі, аморальні, байдужі; природи: садок, криниця, місяць, завірюха, ставок, схід сонця; предметів і явищ: гріш, торба, берлин (карета).

Примітки та корисна інформація: Поему "Катерина" Т. Шевченко присвятив В. Жуковському на пам'ять 22 квітня 1838 року, дня викупу поета з кріпацтва.