Остап Вишня — Моя автобіографія (аналіз, паспорт твору)

Аналіз твору

Літературний рід: епос.

Жанр: гумористичне оповідання.

Напрям (течія): модернізм, реалізм.

Течія: неореалізм.


Тема: гумористична розповідь про батьків, навчання й формування світогляду письменника.


Ідея: у гумористичній формі висвітлення факторів, що впливають на формування митця.


Мотиви: "гармонія в житті", "краса дитинства", "освіта", "батьки", "рідна мова", "становлення митця".


Композиція, композиційно-стильові особливості: композиція відповідає формі ділового паперу — автобіографії.У "вступному" етюді-розділі автор розповідає про те, де й коли народився, про батьків та дідів. Другий і третій етюди присвячені етапам навчання, формуванню світогляду майбутнього художника слів. В Остапа Вишні що не речення — то народний жарт, який містить глибинний підтекст.

Гумореска скомпонована з окремих невеличких розділів-"фресок". Автор "вихоплює" найяскравіші, найхарактерніші епізоди, події. Це не лише життєпис, а й аналіз пережитого автором. "Найголовніші моменти" переважно веселі, іноді — трагічні. Гострий на слово гуморист постає серйозним і вдумливим. Гумореска насичена розмовною лексикою, розповідними інтонаціями. Комізм ситуації базується на контрасті. Твір вражає людяністю, щирістю.


Головні герої та їх образи: людей: оповідач; батько; мати; діди ("швець, жив у Лебедині, другий, хлібороб, у Груні"); "сімнадцятеро дітей"; Іван Максимович — старенький учитель, який учив сумлінно, інколи застосовуючи лінійку; пані-"експлуататорша"; природи: корова; картопля, коноплі, бур'яни; кінь; предметів і явищ: народження, криниця, колиска, їжа, город, ямки; черкеска або восьмерика; ліжко; школа, лінійка; падіння з коня; поцілунки руки, класова свідомість; навчання; робота; газета; писання.

Символічні образи: лінійка, яка виробляла літературний стиль письменника; книга "Катехізис" Філарета, яку треба було не просто читати, а знати напам'ять; книга "Руський паломник", що його років двадцять підряд читала мати (символи негуманної освіти).


Час і місце подій: 1 листопада (за ст. ст.) 1889 р. містечко Груні Зіньківського повіту на Полтавщині, точніше хутір Чечва, поблизу Груні в маєткові поміщиків фон Рот; пізніше Лебедин — Груня — город — ліжко — пізніше школа "Міністерства народного просвещенія", яку закінчив 1903 р. — маєток фон Рот — Чечва — 1903 р. фельдшерська школа в Києві — 1919 р. Харків — 1921 р. редакція газети "Вісті".


Композиція: народження — генеалогія роду — дитинство — природа, її роль у формуванні майбутнього письменника — падіння з коня, коли автор усвідомив, що бути йому письменником — спогади про першого вчителя та його методи навчання — народження "класової свідомості" — навчання на фельдшера — згадка про нудну роботу — згадка про роботу перекладачем у газеті.


Проблематика:

  • Формування митця
  • Пошана до старших
  • Повага до вчителів
  • Відповідальність за свою працю

Художні засоби виразності: плеоназм ("моя автобіографія"), епітет, порівняння, гіпербола; засоби творення комічного (гумор, іронія, сарказм).

Аналіз інших творів Остапа Вишні: