Борис Олійник — Пісня про матір (аналіз, паспорт твору)

Літературний рід: Лірика з елементами ліро-епосу.

Жанр: Ліричний вірш з ознаками родинно-побутової балади.

Вид лірики: Філософська.

Напрям, течія: Неонародництво.

Віршовий розмір: П'ятистопний ямб.

Римування: Перехресне (АБАБ) ‒ римуються рядки другий-шостий, четвертий-восьмий (щострофи).

По сí я ла   лю́ дям

Лі тá  свої,   лí те чка  жú том,

При брá ла   пла нé ту,

По слá ла  стеж кáм  спо ри шý

Рими точні: житом – жити, споришу – межу, діти – спочити, воріт – ростіть, мамо – журавлями, казках – колосках, злота – роботу, воріт – не йдіть, доля – полем, рушники – віки.

Строфа: Вірш складається з сорока рядків, не поділених на строфи. Наявне пісенне віршування, характерне для фольклору (новий "куплет" через кожні 8 рядків).

Провідний мотив, мотиви:

·     Роль материнства у людському житті.

·     Щиросердна жертовність та самопожертва.

·     Повага автора до матері, яка є віддзеркаленням його ставлення до Батьківщини.

·     Тема прощання та смерті.

·     Пам'ять та безсмертя.

·     Зв'язок поколінь.

·     Тема єдності людини з природою та гармонійності буття.

Тема:

Історія прощання з рідною людиною, передача її життєвих цінностей та духовної спадщини наступним поколінням.

Ідея:

Уславлення матері як уособлення любові, турботи і мудрості; підкреслення значущості материнського подвигу.

Основна думка:

Мати – берегиня життя, і любов її як і відданість ‒ безмежні, всеохопні; навіть після смерті вони не зникають безслідно, залишаючись у серцях рідних.

Художньо-стильові особливості:

·     За деякими рисами (задумливий характер, вокальність, меланхолійність і т.і.) твір близький до ліричної елегії.

·     У вірші є кілька ознак балади, а саме: 1) сюжетна композиційність і розповідність – простежується розвиток подій ‒ мати прожила життя, виконала свою місію, попрощалася з дітьми й відійшла в інший світ; 2) діалогічність – розмова між матір'ю та дітьми, що підсилює драматичність; 3) фольклорні мотиви – використання атрибутики, яка перегукується з народною традицією; 4) реалістичність – хоча твір має багато символічних образів, йдеться про буденну ситуацію; 5) напружений зміст з увагою на духовні (особистісні) проблеми. Проте від традиційної балади у творі немає гострого конфлікту, фантастичних чи містичних елементів.

·     Філософічність: осмислення теми життя і смерті, пам'яті та безсмертя душі, ролі матері.

·     Наявність ліричних героїв ‒ матері (головного ліричного героя), дітей та онуків.

·     Гуманістична спрямованість – оспівування людяності, самопожертви, моральних цінностей.

·     З ліричних ознак твору – глибока емоційність, образність, та пісенність (ритмічність, повтори, звертання тощо).

·     Хоча вірш за багатьма особливостями належить до неонародницької течії, спостерігається вплив інших напрямів, як-от реалізм, сентименталізм (зворушливість) та неоромантизм (ідеалізація образу матері, піднесення її значення до символу життя).

Художні засоби, стилістичні фігури:

·     Епітети: "красива і сива", "замислене поле", "вічна робота", "зітхнула полегко", "тихо пішла", "сполохано кинулись діти", "щасливі (діти)".

·     Метафори: "Посіяла людям літа свої, літечка житом" – життя матері порівнюється з зерном, що приносить користь іншим; "Прибрала планету,

послала стежкам споришу", "…у сон поведе по казках", "…лишаю

всі райдуги із журавлями…"; "Стала замисленим полем на цілу планету, на всі покоління й віки" ‒ злиття з природою, перехід у вічність.

·     Алегорії: "пішла за межу…де сонце лягає спочити" – символ смерті, мирного переходу в інший світ; "срібло на травах, і золото на колосках" –багатство життя, його краса та плоди праці; "махнула рукою ‒ злетіли увись рушники" – символічне прощання, рушники уособлюють традиції, пам'ять. 

·     Порівняння: "красива і сива, як доля".

·     Риторичні запитання: "Куди ж це ви, мамо?!", "Куди ви, бабусю?", "Та як же без вас ми?", "Та що ви намислили, мамо?", "А хто нас, бабусю, у сон поведе по казках?".

·     Звертання та оклики: "…мамо!", "…,бабусю,…", "…, матусю.".

·     Повтори: "Лишайтесь, матусю. Навіки лишайтесь. (Не йдіть).".

·     Зменшено-пестливі слова: літечка, недалечко, бабуся, матуся.

Образи та символічні образи:

·     Рушники – атрибут рідної домівки; символ благословення в дорогу. 

·     Журавлі – символ пам'яті та душ, що ринуть у вічність. 

·     Поле – уособлення життя, безкінечного циклу буття.

Примітки та корисна інформація:

Чимало поетичних творів Борис Ілліч присвятив образу матері Найяскравіший приклад ‒ "Пісня про матір" ‒ сповнений глибокою синівською любов'ю гімн матері-трудівниці.