Літературний рід: Лірика.
Жанр: Вірш-славень.
Вид лірики: Громадянська.
Напрям, течія: Романтизм.
Рік написання: 1862.
Віршування твору: Вірш має характерну для пісні будову: наявні три "куплети" (уривки "Ще не вмерла Україна, ні слава, ні воля,.. Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці!", "Ой, Богдáне, Богдáне, слáвний наш гетьмáне,.. Наречéмось Украї́ни слáвними синáми.", "Спогадáймо тяжкúй час, лихýю годúну,..Щоб не стрúтить мáрно нáм свогó юнáцтва!") та три приспіви-рефрени ‒ "Дýшу й тíло ми полóжим за нáшу свобóду І — покáжем, що мú, брáття, козáцького рóду!", в яких з використаних віршових розмірів домінує пеон третій; закономірність ‒ два ненаголошених склади чергуються з наголошеним і ненаголошеним (UU_U).
Ще не вмéр ла У кра ї́ на, ні слá ва, ні вó ля,
Ще нам, брáт тя мо ло дí ї, у сміх нé ться дó ля!
Згú нуть нá ші во ро жéнь ки, як ро сá на сóн ці,
За па нý єм і мú, брáт тя, у сво ї́й сто рóн ці!
Уривок-заклик "Гéй-гéй, брáття мúлі, / Нýмо брáтися за дíло, / Гéй, гéй, порá встáти, / Порá вóлю добувáти!", написаний хореєм та пеоном третім, нагадує рядки з козацької співанки.
Римування: Суміжне або парне (ААББ).
Рими точні: воля – доля, сонці – сторонці, свободу – роду, милі – діло, встати – добувати, гетьмане – поганим, головами – синами, годину – Вкраїну, козацтва – юнацтва.
Строфа: Вірш складається з чотирьох строф по чотири рядки в кожній + три неповні строфи по два рядки.
Вид строфи: Чотиривірш (катрен).
Провідний мотив, мотиви:
- Національна гідність.
- Боротьба і самопожертва заради свободи країни.
- Цілеспрямованість у здобутті перемоги над ворогами.
- Пам'ять і пошана до козацької спадщини.
Тема:
Зображення віри поета в оборонців рідної землі, в неминучу перемогу над ворогом та щасливе, вільне майбутнє Батьківщини.
Ідея:
- Уславлення духу національної самосвідомості, прагнення українців жити у волі.
- Заклик згуртуватися та стати до боротьби за власну честь і незалежність України, наголошуючи на героїчному минулому народу.
Художньо-стильові особливості:
- За показниками, як-от строфічна будова, повторюваність віршів строфи, розмежування заспіву та приспіву (рефрен), виразна ритмізація, музичність звучання, синтаксичний паралелізм, проста синтаксична будова, та національно-символічний зміст, вірш можна назвати урочистою піснею, тобто гімном.
- Має ознаки історичної балади, як основи пісенної поезії (історико-героїчний характер, любов до Батьківщини, узагальнені народні ідеали честі, тощо).
- Визвольний пафос як провідний елемент художньої виразності.
- Епічність і патетичність ‒ вірш не лише про боротьбу, а й про піднесення духу нації, перемогу добра над злом.
Художні засоби, стилістичні фігури:
- Епітети: "браття молодії", "козацький рід", "браття милі", "славний наш гетьмане", "вороги погані", "славні сини", "тяжкий час", "лиха година", "славна смерть".
- Метафори: "Ще не вмерла Україна, ні слава, ні воля", "Наречемось України славними синами".
- Персоніфікація (уособлення): "усміхнеться доля".
- Порівняння: "Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці" ‒ символізує швидку поразку тимчасового ворога.