Скільки поневірянь, суперечок, арештів пережив наш Державний Гімн "Ще не вмерла Україна". Один рядок цієї пісні, слова, що дали назву віршеві українського поста Павла Чубинського майже 150 років викликали страх у кількох режимів: царського, польсько-шляхетського,, румунсько-боярського...
У недалекому минулому за виконання цієї пісні та поширення її тексту можна було тяжко поплатитися ув'язненням і в Україні, яка на той час ще не була державою. Лише наприкінці 1889 року напередодні розвалу радянського імперії над могилою автора слів гімну П. Чубинського на Книшевому кладовищі в Борисполі, де встановлено дубовий хрест та кам'яну плиту, зазвучала волелюбна пісня. її підхопила чисельна громада, що прийшла уклонитися пам'яті вірного сина свого народу.
Як і сама пісня, автор зазнав поневірянь за свою любов до українського народу та його мови: у 1862 році Павла Чубинського "за українофільську діяльність" було заслано на поселення до далекого Архангельська. Та ніякий розрив з волею і Батьківщиною не поневолив патріотичний дух вірного сина українського народу.
Якраз в час, коли вийшов сумнозвісний циркуляр міністра внутрішніх справ Росії Валуєва про заборону української мови й завдано руйнівних втрат культурі народу, з далекого північного заслання П. Чубинський передає вірш "Ще не вмерла Україна".
Вражає віра поета в щасливе, вільне майбуття своєї Батьківщини: Ще не вмерла України, Ні слава, пі воля, Ще нам, браття — українці, Усміхнеться доля.
П. Чубинський вірив, що Україна буде незалежною, і тоді:
Запануєм і ми. браття, У своїй сторонці.
Нащадки "козацького роду" готові пожертвувати всім заради волі:
Душу й тіло ми положим За нашу свободу...
Вперше пісня зазвучала у селі Млин (сьогодні це територія Польщі), де жив і працював автор музики до вірша "Ще не вмерла Україна". За життя Михайло Вербицький не знав, що такою популярною стане ця пісня. Бачив Україну єдиною державою, а не поділеною на Східну і Західну. Саме як національний гімн "Ще не вмерла Україна" визнавався 1. Франком, Лесею Українкою, трудовими українськими громадами в різних куточках світу. Особливо широко вживали цей гімн через те, що його авторами були наддніпрянець і галичанин — це підкреслювало соборність українських земель.
Спрямована в майбутнє, головна пісня українського народу утверджує його волю в боротьбі за незалежність. Завдяки своєму визвольному пафасові пісня пустила глибоке коріння в національну свідомість українців обох частин України.
З незалежністю пісня прийшла в дім кожного українця, починаючи ранок Батьківщини: з 17 вересня 1991 року Українське радіо транслює її о пів на шосту і о 24-й годині, а 5 грудня того ж року вона вперше офіційно зазвучала на засіданні Верховної Ради України. Так Гімн, створений двома синами розділеної імперіями України, повернувся до пісенної скарбниці народу.
Вслухайтеся в слова, проникніться пафосом урочистості музики "Ще не вмерла Україна" — і вашу душу наповнить патріотизм, любов до Батьківщини-України!