Рей Бредбері — Усмішка (аналіз, паспорт твору)

Аналіз твору

Жанр. Оповідання.

Час створення. 1952 рік.

Автор. Рей Бредбері (1920-2012) – американський письменник-фантаст.

Тема. Зображення майбутнього, у якому занепадає цивілізація, а витвори мистецтва і будь-яка техніка знищуються через ненависть до минулого.

Ідея. Утвердження думки про те, що людству ніколи не пізно врятуватися, бо мистецтво має силу пробуджувати і відроджувати добро, красу, надію, любов.

Проблеми. Майбутнє людства, роль мистецтва у житті людини і всього людства, духовне відродження людини, добро і зло.


 Композиція і сюжет твору

У творі Рей Бредбері моделює майбутнє людей, які пережили війну. Ці люди морально деградовані, вони знищують усе прекрасне, усе, що нагадує їм про минуле. Люди час від часу влаштовують своєрідні свята (фестивалі), під час яких вони б'ють автомашини, іншу техніку, рвуть і плюють на картини відомих художників. Про цивілізацію ці люди говорять як про минуле. Але серед них є ті, хто вірить, що з'явиться людина, яка відродить цивілізацію. Такою людиною може стати хлопчик Том. Він не зміг плюнути на відому картину Леонардо да Вінчі "Джоконда", бо вона для нього прекрасна. Чарівна усмішка Мони Лізи вплинули на душу і серце Тома. І поки маленького хлопчика буде зігрівати клаптик полотна з усмішкою розтерзаної "Джоконда", до того часу у людства є шанс на порятунок.

Події відбуваються протягом одного дня з ранку до ночі. Сюжет напружений, динамічний. Фінал несподіваний. Особлива увага приділена роздумам Тома і його протистоянню натовпу.

Експозиція. На майдані збирається черга, довкола постає похмурий краєвид зі зруйнованими будівлями, люди приходять у місто, куди їх приваблював базар і свято. Хлопчик Том спілкується з чоловіками, які чекають у черзі.

Зав'язка. Усі обговорюють те, заради чого зібралася черга: чоловіки хочуть плюнути на картину Леонардо да Вінчі "Мона Ліза".

Розвиток дії. Том згадує про свята останніх років: люди розривали та палили книжки, розбили останній автомобіль, громили завод, де робили літаки, підірвали друкарню і склад боєприпасів. У полудні Том, Гріґсбі та інші підійшли до картини. Усі приготувалися плювати.

Кульмінація. Том говорить, що картина прекрасна, у загальній метушні йому вдається взяти шматок полотна і сховати під свою куртку.

Розв'язка. Хлопчик прибігає додому, а вночі під світлом місяця розглядає шматочок полотна, на якому зображена усмішка Джоконди.