Йоганн Вольфганг Ґете — Прометей (аналіз, паспорт твору)

Літературний рід: лірика;

Жанр: філософська ода, монолог-протест;

Напрям, течія: буремний геній ("Sturm und Drang"); просвітницький гуманізм; ранній романтизм;

Віршовий розмір: верлібр (білий вірш, без сталої метричної схеми, вільний ритм, властивий монологу);

Римування: відсутнє (вірш побудований на риторичних засобах, а не на звукових);

Строфа: немає сталого строфічного поділу — композиційна єдність утримується змістом і внутрішньою логікою монологу;

Тема: бунт людської особистості проти тиранії богів; ствердження сили творця — людини, здатної протистояти долі й богам;

Ідея: людина — творець власного життя, не покірна істота, а сильна, здатна сама обирати свій шлях і формувати майбутнє без участі богів;

Провідний мотив: бунт; самоствердження; гордість творця; антирелігійний виклик авторитету небес;

Художньо-стильові особливості:

• монологічна форма звернення до Зевса, де поет виступає в ролі Прометея;
• філософсько-полемічний тон;
• риторичні запитання, вигуки, апострофи, протиставлення;
• повна відсутність класичної структури — верлібр як форма абсолютної внутрішньої свободи думки;

Композиція:

1. Вступ (виклик богові): образ Прометея, що протистоїть Зевсу;
2. Критика богів: вони слабкі, живляться молитвами й жебранням;
3. Особистий досвід Прометея: розчарування в богах, самопорятунок;
4. Самоствердження людини: Прометей — творець нової раси, на противагу богам;

Художні засоби, стилістичні фігури:

• Апострофа: звернення до Зевса, як до опонента;
• Риторичні запитання: "Тебе шанувати? Чому?", "Хто допоміг?" — підсилюють полемічність;
• Анафора: повтори "Чи не…", "Може…", "Хто…" — створюють ритм і логічну напругу;
• Метафори: "Пуп'янки мрій", "спить у високості", "розжарений присок";
• Антитеза: людина vs боги, дія vs пасивність, творення vs підлеглість;
• Алюзії: міф про Прометея (вогонь, створення людини, виклик Зевсу);

Образи та символічні образи:

• Прометей: символ нескореної людини, самостійного творця;
• Зевс: уособлення тиранічної сили, байдужого авторитету;
• Вогнище / земля / хатина: символи особистого простору, автономії;
• Серце, що палало: людська віра, здатність до самопожертви й дії;

Примітки та корисна інформація:

• Вірш створено у 1770–1774 рр. і є ключовим текстом доби "Бурі й натиску" ("Sturm und Drang");
• Прометей у Ґете — не герой-жертва, а герой-творець і бунтар;
• Твір є маніфестом антропоцентризму, в якому людина займає місце творця й морального судді;
• Переклад Миколи Бажана зберігає пафос виклику, ораторську енергію й етичну глибину оригіналу.