За перекладом Дмитра Павличка
Літературний рід: лірика;
Жанр: сонет (громадянська лірика, соціальна сатира);
Напрям, течія: ренесансний гуманізм;
Віршовий розмір: п'ятистопний ямб (чітке чергування ненаголошених і наголошених складів, що є характерним для сонетів Шекспіра);
Римування: перехресне у катренах (АБАБ) та суміжне в фінальному двовірші (СС), що відповідає класичній структурі англійського сонета (трьох катренів і одного двовірша);
Строфа: англійський (шекспірівський) сонет: три катрени + римований двовірш;
Тема: критика несправедливого суспільного ладу, де чесноти зневажаються, а зло панує;
Ідея: викриття соціальної та моральної деградації суспільства, висловлення втоми та розчарування, які однак не переважають любов до близької людини;
Провідний мотив: відчай перед жорстокістю світу та єдина причина не піддатися йому – кохання;
Художні засоби, стилістичні фігури:
- Анафора: повтор "І на...", що підкреслює накопичення несправедливостей;
- Антитеза: "правота – затисли рот", "талант – під наглядом шпика", "добро – в зла за служника";
- Метафора: "правда... в бруд обертає почуття святі";
- Гіпербола: загальне нагнітання несправедливостей світу;
- Епітети: "безтурботне і вельможне бидло", "правда підлоті навдогоду";
Образи та символічні значення:
- "Жебри і приниження чеснот" – символ морального падіння суспільства;
- "Правда, що підлоті навдогоду" – спотворення істини заради вигоди сильних світу;
- "Мистецтво під п'ятою влади" – цензура та придушення творчості;
- "Талант під наглядом шпика" – переслідування незалежного розуму;
- "Я кличу смерть" – символ крайнього відчаю та небажання миритися з несправедливістю;
Примітки та корисна інформація: Цей сонет – один із найбільш соціально загострених у творчості Шекспіра. Він відображає загальний дух епохи, коли гуманістичні ідеали зіткнулися з жорстокістю реального життя. Дмитро Павличко в своєму перекладі зберіг змістову глибину й експресію оригіналу, водночас надав йому українського колориту.