Літературний рід: лірика;
Жанр: сонет (реалістичний антипетраркістський сонет);
Напрям, течія: Відродження (Ренесанс);
Віршовий розмір: п'ятистопний ямб;
Римування: перехресне у катренах (АБАБ) та суміжне у терцетах (СС);
Строфа: три катрени + заключний двовірш (класична структура англійського сонета);
Провідний мотив: критика надмірних поетичних перебільшень у змалюванні жіночої краси;
Тема: зображення коханої у реалістичному світлі без ідеалізації, властивої традиційній любовній поезії;
Ідея: істинна любов не потребує фальшивих вихвалянь; щирість почуттів важливіша за зовнішню досконалість;
Художньо-стильові особливості: іронія, реалізм, відхід від традиційного піднесеного зображення коханої;
Художні засоби, стилістичні фігури:
– Порівняння: "Її очей до сонця не рівняли", "І дише так вона, як дишуть люди";
– Антитеза: ідеалізований образ коханої у традиційній поезії vs. реальний образ коханої у сонеті;
– Метафори: "Корал ніжніший за її уста";
– Епітети: "чорного коса густа", "пліч її овали";
– Іронія: підкреслюється у контрасті з традиційним зображенням жіночої краси.
Образи та символічні образи:
– Кохана ліричного героя – не ідеалізована богиня, а реальна жінка;
– Традиційні символи краси (сонце, корал, троянди, конвалії, музика) – використовуються, щоб заперечити їхню відповідність реальному образу.
Примітки та корисна інформація:
Цей сонет Шекспіра є контрастом до традиційних петраркістських сонетів, які зображували жінку як недосяжний ідеал. Шекспір, навпаки, показує реалістичний, але водночас люблячий погляд на кохану. Останній двовірш підсумовує основну думку твору: справжня любов не залежить від зовнішності та лестощів.