Милорад Павич — Скляний равлик (аналіз, паспорт твору)

Жанр. Оповідання (авторське визначення жанру – оповідання для комп'ютера й циркуля).

Вперше видано. 1998 рік.

Автор. Милорад Павич (1929-2009) – сербський письменник, представник постмодернізму і магічного реалізму.

Тема. Зображення сучасної людини, яка прагне перемогти самотність і розгубленість у своїх духовних пошуках.

Ідея. Самотність робить людей схожими одне на одного, споріднює їх духовно; кожна людина має шанс змінити себе, а разом з тим і світ; стосунки між людьми не повинні ґрунтуватися на прагматизмі.

Проблеми. Людська самотність; абсурдність світу; сучасність і минуле; цінності; бажання людини бути щасливою.

Композиція і сюжет твору

Події твору відбуваються на грані реального й ірреального, у різних просторово-часових площинах і передбачають множинність читацьких інтерпретацій. Твір має кільцеву побудову. На початку й у кінці твору відбувається зустріч панни Хатчепсут та архітектора Давида Сенмута, двох людей, які втомилися від самотності. Вони здійснюють дивні крадіжки. Суть гри Хатчепсут полягає в тому, щоб "одну річ украсти в когось, іншу — комусь підсунути. Не вибираючи ані що, ані кому". Так само діє й Давид Сенмут. Панна Хатчепсут прагне в цій грі забути про свою самотність та якось себе розрадити. Архітектор краде не стільки задля розваги, скільки для того, щоб забути про своє розлучення та втрату дорогої колись для нього жінки й домівки (він може приходити додому тільки потайки, коли колишньої дружини немає). У кожного з них немає певної мети ані в житті, ані навіть у цих крадіжках. Гра дає персонажам можливість забути про самотність, проте на досить короткий час. Зустріч чоловіка й жінки напередодні Різдва, згідно з правилами жанру різдвяної історії, має бути щасливою й обов'язково з подарунками. Але подарунки в оповіданні М. Павича є виявом постмодерністської іронії. Це крадені дрібниці: до Хатчепсут повертається запальничка, яку вона вкрала в чоловіка в чорному й підкинула Давидові, а Сенмут отримує від панни вкраденого в нього ж скляного равлика-свічку. Імовірність щасливого фіналу твору – п'ятдесят відсотків, бо вибір фіналу в інтернет-оповіданні М. Павича залежить від вибору читачів. Отже, читачі разом з письменником несуть відповідальність за розвиток сюжету. Дві версії розв'язки твору демонструють характерну для постмодерністів можливість по-різному розв'язувати проблеми, спонукаючи читача вибирати одне з двох моральних правил.

Експозиція. Знайомство читача з героями – панною Хатчепсут і Давидом Сенмутом. Жінка вкрала у незнайомця запальничку, а чоловік – скляного равлика у колишньої дружини.

Зав'язка. Знайомство панни Хатчепсут і Давида Сенмута.

Розвиток дії. Давид Сенмут вдруге приходить у крамницю жіночої білизни. Панна запрошує його до себе на Святвечір. Прихід Давида, обмін подарунками.

Кульмінація. Панна Хатчепсут пропонує запалити равлика.

Розв'язка. 1 варіант. Коли запальничка спалахнула втретє, сильний вибух розтрощив помешкання і Хатчепсут та Сенмута у ньому. 2 варіант. Давид креснув запальничкою і засвітив скляного равлика. Хатчепсут попросила креснути тричі, та на третій раз запальничка дала осічку. Хатчепсут поцілувала свого архітектора так, як його ніхто досі не цілував.