Тільтіль. Безстрашний добросердний хлопчина, який тонко відчуває дійсність завдяки свідомості, незатьмареній "дорослими" буденними проблемами. Тільтіль і його сестра шукають Синього птаха, та насправді вони шукають смисл життя, шукають істину, яка допоможе стати щасливими. Тільтіль цілком відповідає своїми людськими якостями образу фольклорного позитивного героя. Він мусив здійснити мандрівку, продемонструвати сміливість і шляхетність заради того, щоб здобути щастя. Тільтіль мужній, добрий, благородний, щирий і вдячний.
Мітіль. Сестра Тільтіля, яка разом з братом здійснює довгу і часом небезпечну мандрівку. Образи хлопчика Тільтіля і дівчинки Мітіль символізують дитинство, а також людство, яке у пошуках щастя часто не помічає простих радостей і блаженств, що дарує нам життя. Діти зустрічаються не тільки з приємними переживаннями, вони на шляху до мети бачать Хвороби, Війни та інші Примари і Жахи.
Хліб, Цукор, Вода і Вогонь, Киця і Пес. Супроводжують дітей у їхній мандрівці. Вогонь – палкий, рухливий, легко спалахує гнівом; у Води – очі завжди на мокрому місці; Цукор – рафіновано витончений та солодкий; Хліб – добродушний товстун, уособлення слабкодухості. Пес – утілення відданості, готовності до самопожертви. Киця – символ улесливості, підступності, зрадництва.
Душа Світла. Супроводжує дітей у пошуках Синього птаха, витлумачує незрозумілі речі, застерігає, убезпечує, веде правильною дорогою. Це алегоричний образ. Душа Світла – ватажок, в її постаті олюднюється ідея світла – поводиря сліпих. Цей образ – олюднення добрих сил життя.
Час. Герой у вигляді бородатого старого з косою і пісковим годинником, який символізує те, якими діти були і якими стануть.