Генріх Белль — Подорожній, коли ти прийдеш у Спа... (аналіз, паспорт твору)

Жанр. Оповідання.

Час створення. 1950 рік.

Автор. Генріх Белль (1917-1985) – німецький письменник.

Тема. Розповідь про долю юнака, фізично й духовно скаліченого війною.

Ідея. Заклик ніколи більше не допустити війни; розкриття антигуманної сутності війни, критика фашизму та політики мілітаризму.

Проблеми. Життя і смерть; війна; втрачене покоління; фашизм; цінність людського життя.

Композиція і сюжет твору

В оповіданні "Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…" ідеться про долю молодого солдата, який був на війні лише три місяці. І ось тепер його, тяжко пораненого, скаліченого, привезли до шпиталю. Юнака несуть коридорами, і він, тамуючи біль, з подивом бачить знайомі стіни своєї школи.

Письменник не дає імені героєві оповідання, не називає місто, де відбуваються події (хоч має на увазі Бендорф). Читач не знає, чи виживе юнак, який, провалюючись у небуття перед операцією, просить молока. А якщо залишиться живий, як буде жити далі, безрукий і безногий каліка. Як у дзеркалі, відбиваються в долі одного молодого солдата безліч доль, понівечених війною.

У коротких перервах між притомністю й непритомністю юнак намагається зрозуміти, де він перебуває. Його несуть у ношах на третій поверх. Перед очима пропливають таблички з номерами класів – 6-А, 6-Б та інші, картини та скульптури античних богів і героїв, портрет фюрера. Усе це дуже нагадує хлопцеві рідну гімназію. Але він ще сумнівається – такий збіг неможливий! У вікно він бачить заграву пожежі, небом пливуть густі хмари диму. Пораненого заносять до зали малювання. Йому погано. Він просить когось дістати з його кишені цигарки й дати йому закурити. Раптом помічає на дошці, де гімназисти тренувалися в написанні шрифтів – рондо, римського, італійського, – свій запис: "Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…". Так, це йому забракло місця на дошці, це він трохи перебільшив із розміром літер, і це – його гімназія! Тут він нудьгував на заняттях цілих вісім років, бігав сходами й коридорами, видряпував щось на стінах, спускався в комірку до сторожа Біргелера пити молоко й курити цигарки. Біль не вщухав. Зрештою хлопця забрали до операційної, де без бинтів він побачив себе в дзеркалі нагорі – маленький обрубок. Поранений закричав од болю. Під час уведення ліків юнака міцно тримав за плечі старий пожежник в уніформі. Солдат упізнав у пожежникові шкільного сторожа Біргелера – і тихо попросив: "Молока…".

Експозиція. Героя оповідання привозять кудись машиною, потім заносять сходами нагору, до зали малювання. Він бачить таблички 6-А і 6-Б, Фейєрбахову "Медею", "Хлопчика, що виймає терня", зображення Гітлера, портрет старого Фріца, таблицю з іменами полеглих, з великим золотим Залізним хрестом угорі.

Зав'язка. Побачивши краєвид Того та напис, який він сам надряпав, герой потрапив у зал малювання і почав здогадуватися, що міг опинитися у своїй гімназії, та потрібні були ще докази.

Розвиток дії. Герой відчуває біль, гарячку, просить когось дати йому покурити. Він кричить від болю, просить пити, дізнається, що зараз перебуває у Бендорфі. Здалеку чути, як б'ють важкі гармати, а герой обдумує, чи справді потрапив у свою гімназію. Він прагне знати, яка в нього рана, куди він потрапив. Коли санітари несуть його, він бачить слід від хреста на стіні. Героя кладуть на операційний стіл. У склі лампочки він бачить своє відображення, а потім впізнає слова, які написав тут три місяці тому.

Кульмінація. Момент упізнання юнаком своєї гімназії, герой усвідомив нарешті, що з ним сталося: він каліка, у нього немає обох рук і правої ноги.

Розв'язка. Герой падає на спину і кричить. Пожежник, який допомагає лікарю, тримає хлопця. Герой впізнає Біргелера – шкільного сторожа, і просить молока, як це було колись.