Головний герой. Герой оповідання – лише жертва війни, бо жодних злочинів він не скоїв, адже його відправили на фронт прямо від шкільної парти. Оповідання побудоване у формі монологу, у якому перед читачем розкривається внутрішній світ головного героя. У ньому повністю відсутня авторська характеристика юного солдата. Розповідь ведеться від першої особи. І при цьому читачеві весь час вчувається голос автора. Відсутність імені головного героя, виразних індивідуальних рис свідчать про типовість подібного явища. Він – один із тисяч дітей із гітлерюґенду, які загинули, були покалічені, втратили близьких, домівку, позбулися своїх ілюзій і втратили сенс життя. Тим, хто вижив, важко зрозуміти, що відбувається, причини й наслідки їхньої війни, адже їх учили зовсім іншого.
Біргелер. Шкільний сторож, якого пам'ятав головний герой. Хлопець часто бігав до сторожа Біргелера пити молоко в малу тьмяну комірчину, де міг часом ризикнути й запалити сигарету, хоч палити в гімназії було суворо заборонено. Коли головного героя привезли пораненого у гімназію, Біргелер теж там був, допомагав лікарю, був вдягнений у форму пожежника, давав хлопцеві пити воду.