Річард Бах — Чайка Джонатан Лівінгстон (характеристика та аналіз героїв твору)

Герої твору, не виключаючи Чайки Джонатана, намальовані дуже схематично і мало індивідуалізовані, що в цілому відповідає жанру притчі: наставник Салліван і старий Чіанг – втілення мудрості, вигнанець Флетчер Лінд – сильний, спритний, Мартін Вільям – непомітний і маленький, Клерк Мейнгард – зі зламаним крилом, Чарльз-Роланд – здивований, щасливий, повний рішучості. Дуже важлива деталь, що чайки здобувають ім'я та прізвище тільки тоді, коли Зграя проганяє їх, адже саме в цей момент вони здобувають свою індивідуальність і безсмертну душу.

Джонатан. Образ Чайки Джонатана Лівінгстона, який намагається донести до нас Бах – це образ сильної і сміливої особистості, вільної і світлої істоти. Ім'я для своєї славетної Чайки письменник запозичив у реальної людини – відважного американського льотчика 30-х років XX ст. Джонатана Лінвінгстона, який не боявся висоти. Незважаючи на невеликий обсяг твору, Р. Бах уміщає в нього величезний етап становлення особистості. Розвиток Джонатана можна відстежити з початку до кінця. Ось він зовсім ще неоперене пташеня, що вперто йде до поставленої мети. А ось він уже особистість, що досягла неймовірних висот розвитку і мудрості. Шлях героя – це шлях до свободи і безмежних можливостей людської особистості. Для висвітлення цієї ідеї письменник обрав саме образ птаха, тому що тільки в польоті можливо уявити абсолютну, безмежну свободу.

З молодості Чайку Джонатана бентежить безглуздість і вузькість існування птахів, стурбованих лише щоденною боротьбою за їжу. Джонатан не хоче бути таким, як усі, намагається пізнати основу вічного життя, зрозуміти, що таке доброта і любов. Осягнення істини і досягнення досконалості герой здобуває наполегливою працею.

Головними потребами героя твору є самовираження і бажання знати й розуміти. Вони й зумовлюють будь-які інші його потреби та бажання. Джонатан наділений відчуттям власної свободи, яке пізніше дає можливість самоствердитися і самовиразитися. Головний герой відчуває здатність передавати досвід, допомагати іншим пізнавати світ, досягати прозріння.

В образі Чайки Джонатана Лівінгстона втілено прагнення до високої мети. Джонатан своїм життям показує, як потрібно жити.

Цитати: "Далеко від усіх, далеко від рибальського човна і від берега, вправлявся в польоті самотній птах – чайка Джонатан Лівінгстон.", "Джонатан Лівінгстон – який без тіні сорому знову й знову вигинав напружені крила, щоб летіти все повільніше, а потім спинитися на місці, — був незвичайним птахом", "А для цієї чайки політ був важливішим за їжу. Джонатан Лівінгстон над усе любив літати", "Ну то й що, мамо? Нехай пір'я та кістки. Я хочу знати, що можу робити в повітрі і чого не можу. Я хочу знати, оті все", "Кілька днів по тому він намагався поводитись, як інші чайки; так він справді дуже старався, і галасував щосили, коли бився за їжу біля рибальських човнів, і пірнав за шматками риби та хлібними крихтами… Та все було марно. "Яка дурість, — подумав він нарешті – і рішуче кинув насилу здобутого анчоуса голодній старій чайці, що летіла слідом. – Весь цей час я міг би вчитися літати! Адже мені ще стільки треба вивчити!", "Невдовзі Джонатан знов опинивсь у морі сам-один – голодний, щасливий, жадібний до знань. Він хотів знати все про швидкість польоту – і за тиждень дізнався про неї більше, ніж найшвидша чайка у світі".