Річард Бах — Чайка Джонатан Лівінгстон (аналіз, паспорт твору)

Жанр. Повість-притча.

Час створення. 1970 рік.

Автор. Річард Бах (нар. 1936 року) – сучасний американський письменник.

Тема. Розповідь про чайку, яка вчилася життя і мистецтва польоту.

Ідея. Завжди потрібно прагнути досконалості і вірити у себе і свої можливості, а улюбленій справі потрібно віддавати всього себе; завжди можна знайти однодумців

Проблеми. Любов, свобода, життєве призначення людини, взаємини батьків і дітей, протистояння повсякденності й прагнення до високої мети, небажання розвиватися, жага знань.

Композиція і сюжет твору

Попри нескладний сюжет повісті-притчі притаманний глибокий алегоричний зміст, і читач розуміє, що йдеться в ній не про чайок і не про польоти. "Чайка Джонатан Лівінгстон" – це роздуми про призначення людини, про її прагнення до свободи та самореалізації.

Події у повісті-притчі не визначені ні хронологічно, ні просторово. Польоти чайок відбуваються просто над морем, поза часом. Притчовий характер має і сюжет. Він доволі простий, але переказати його нелегко, адже глибинний, філософський зміст притчі має осягнути сам читач.

Основою сюжету повісті є філософське питання про мету існування. Головний герой твору – чайка Джонатан – розмірковує про те, наскільки беззмістовним є життя більшості чайок. Вони літають так, як можуть, шукають їжу й нічого більше не прагнуть, живуть Зграєю, усередині якої панує Закон, якому підпорядковуються всі, без винятку. Джонатан – самітник, якого ніхто не розуміє, навіть власна родина. Але він прагне не тваринного задоволення від їжі, а набагато більшого – високої мети й вільного польоту. Політ для нього – це не просто пересування в просторі, а можливість пізнання буття.

Під час свого навчання Джонатан піднімається в небо вище й вище, падає вниз, намагаючись подолати швидкість, доступну чайкам. Через біль він розуміє сутність польоту глибше й глибше – і весь час ставить собі запитання: чому ж інші чайки так не роблять? Це ж так просто – завдяки мистецтву польоту можна переступити через кордон, який установлено чайками. Але Зграя скликає на березі Велику Раду – і Джонатана Лівінгстона ставлять у Коло Ганьби, після чого виганяють. Він вирушає до Далеких Скель, але не затримується надовго, а летить далі, продовжуючи пізнавати мистецтво польоту й відчуття свободи.

Одного дня Джонатан побачив двох сяючих чайок, які запросили його на Небеса продовжувати навчання. Там, на Небесах, він зустрічає небагатьох чайок, які живуть заради польоту. Серед них ватажок – Чіанг, який стає наставником Джонатана. Він переконує його в тому, що чайка, яка високо літає, – багато бачить. До відкриттів чайки Джонатана Лівінгстона належить думка про політ, яка робить будь-яку істоту вільною. Варто лише подумати, і ти будеш там, де хочеш, тільки треба цього навчитися, позбавитися оманливих ілюзій, що не можна подолати час і місце. Немає Тут і Зараз, якщо всередині живе безмежна свобода. Коли Джонатан набув ці знання, він через Чіанга пізнає і те, що Небо – це ще не те небо, за межами якого нічого немає, це лише одна зі сходинок, які ведуть до досконалості. Чіанг зникає, вирушивши до іншого світу й іншого знання, а Джонатан стає на його місце, навчаючи чайок мистецтва польоту та здобуття свободи. Одного дня він вирішив повернутися на Землю, щоб спробувати знайти чайок, яким так само, як колись йому, хочеться жити заради польоту. Біля Далеких Скель Джонатан зустрічає чайку Флетчера Лінда – гордого, войовничого, якому стає вчителем. Після Флетчера з'являються ще вигнанці, яких Джонатан навчає. Одного дня він вирішує, що треба зробити наступний крок: повернутися до Зграї, щоб подолати беззмістовний закон, який виштовхує особистсість із братерства чайок. Разом зі своїми учнями він оселяється коло Зграї і, незважаючи на її зневагу, продовжує навчання. Поступово серед деяких чайок пробуджується інтерес, і вони від Зграї переходять до навчання польоту з Джонатаном. Флетчер, який понад усе любить технічні фігури, одного разу не скерував свій політ – і врізався в скелю. Однак ніби "померши", він чує голос Джонатана, що говорить із ним, і відкриває для себе оманливість понять "живий" і "мертвий". Флетчер дивом оживає, осягнувши ще одну важливу істину. Побожне, з острахом, ставлення Джонатана Лівінгстона виявляється в тому, що Зграя вважає його духом Великої Чайки. Навіть Флетчер думає, що це так. І тому, коли Джонатан вирішує залишити зграю та Флетчера, щоб летіти далі й шукати тих птахів, які так само потребують мистецтва польоту, Флетчер упадає у відчай, бо не уявляє, як він може бути без нього як наставника й учителя. Але Джонатан відхиляє всі Флетчерові сумніви й відлітає. Той же змушений розпочати свій шлях навчання молодих і недосвідчених, намагаючись переконати птахів у самій ідеї польоту, для якого немає меж. Ідея свободи й вільного польоту в повісті-притчі Р. Баха поєднана з думкою про любов до ближнього. Дивлячись на молодих птахів, які прагнуть літати й стати вільними, Флетчер бачить їх такими, якими вони є, а не такими, якими ще колись стануть. Він відчуває, що любить їхні недоліки – любить через те, що в кожному з них є політ до знання, якому немає меж.

Експозиція. Знайомство з чайкою ні ім'я Джонатан Лівінгстон, який був незвичайним птахом, бо хотів більше дізнатися про політ, який був для нього важливішим за їжу. Джонатан кілька днів намагався поводитись, як інші чайки, але не зміг. Згодом знову пообіцяв самому собі, що буде звичайною чайкою. Та якось він опанував швидкість 214 миль за годину і став першою чайкою на землі, що опанувала фігурні польоти. Він вивчив мертву петлю, повільну бочку, подвійний переворот через крило, обернений штопор, зворотний імельман, віраж.

Зав'язка. Зграя зібралася на Велику Раду і засудила Джонатана до самотнього життя на Далеких Скелях.

Розвиток дії. До Джонатана прилетіли дві чайки, які володіли таким же мистецтвом польоту, як і він. Чайки забрали його, і Джонатан покинув Землю. У нього з'явився вчитель Салліван. Зі старійшиною Чіангом Джонатан веде мудрі бесіди. Настав день, коли Джонатан осягнув усе, про що говорив Чіанг. Джонатан вчиться літати і в минуле, і в майбутнє. Він стає вчителем, але часто думає про Землю, з якої прилетів колись. Якось він з'явився перед Флетчером Ліндом – молодою чайкою, яка натерпілася знущань од Зграї через свої вправляння у польотах. Джонатан стає учителем Флетчера і ще шістьох учнів. Птахи-вигнанці повертаються до Зграї, але Старійшина наказав чайкам не зважати на прибулих, бо чайка, що заговорить із Вигнанцем, стане Вигнанцем також. Через місяць одна чайка із Зграї переступила межу і попросила дозволу навчатися у Джонатана. Так Теренс Ловелл став восьмим учнем чайки Джонатана.

Кульмінація. Флетчер на швидкості понад двісті миль врізався у гранітну скелю. Зграя вражена, бо вважає, що Флетчера оживив Джонатан. Чотири тисячі чайок, налякані тим, що побачили, закричали: "ДИЯВОЛ!" і кинулися вперед, палаючи жагою вбивства. Але за мить Джонатан і Флетчер уже були за пів милі звідти. Джонатан пропонує Флетчеру перейти на новий рівень, або залишитися зі Зграєю. Флетчер вибирає Зграю, бо хоче вчити своїх учнів

Розв'язка. Джонатан навчає Флетчера, як полюбити кожну чайку, а потім тіло Джонатана розтануло у повітрі. Флетчер зустрівся з групою учнів-новачків, які з нетерпінням чекали першого уроку.