Завантаження

ДМИТРО ПАВЛИЧКО
Інтернаціоналізм його мислення і совісті, виплеканий в надрах рідного народу, розкрився і задзвенів високою нотою у віршах суворих і ніжних. Ми відчуваємо, як сердечний біль поета переливається в "біль Гренади і траурну зажуру Конго", а глибокі свої симпатії він адресує кубинським дівчатам, що за бородачем офіцером ідуть з важкими автоматами за плечима. Душевна розмова його кладеться до убогої негритянки, рукам її він співає "золоту хвальбу".
Чорна моя!..