Повість — притча Е. Хемінгуея "Старий і море".
Її зв'зок із Біблією.
Повість "Старий і море" Е. Хемінгуея набуває рис притчі, алегорії. Звідси її зв'язок із Біблією. Проте на цей зв'язок вказує і неодноразове звертання головного героя повісті Сантьяго до Господа, і роздуми над сенсом буття, над вічним питаннями добра і зла ("Що ж таке гріх?", — запитує сам себе моряк).
Схожість "Старого і моря" із притчами очевидна. Так, у одній із біблійних притч ("Ходіння по водах") апостол Петро за прикладом Учителя ходив по морю. Та лишень на мить засумнівався в можливості існування того, що відбувалося з ним, одразу почав тонути. Щось схоже бачимо і в "Старому і морі". Чим міцніша віра Сантьяго, тим ближче підпливає риба до човна. Пригасає віра моряка — риба віддаляється.
Сама боротьба Сантьяго і риби нагадує поєдинок Давида і Голіафа — героїв біблійної легенди. І в одному, і в іншому випадку перемога (для Сантьяго і Давида) видавалась нереальною, проте була досягнута завдяки віри в неї.
Отже, ідея повісті "Старий і море" та біблійних притч збігається: "Істинно кажу вам, хто матиме віру як гірчичне зерня, той скаже цій горі: "зійди з місця" — і вона зійде..." (ідея притч); "Людина створена не для поразок. Людину можна знищити, але не можна перемогти" (ідея повісті).