Провідний настрій твору — елегійний. Згадується колишнє життя, митець тужить за минулим. Це туга за стабільним, впевненим життям, яке поступово руйнується, зубожіє. Це розповідь про зміни погляду на життя з дитячих років до похилого віку людини. Завершується розповідь сумною нотою: на ліричного героя попереду чекає люта зима, самотність, невпевненість у майбутньому, а згодом сама смерть.
Динаміку життя, світогляду, настрою авторові дозволяють передати чотири розрізнених "мазка" з життя дрібномаєтних. В кожному епізоді змальовується осінь: спочатку як момент збирання багатого врожаю, радість від чого відчуває майже весь світ, згодом від цього світу залишається невеличкий острів — тітчина садиба, де він наче у себе вдома, з упорядкованим господарським устроєм, а невдовзі тільки виїзди у гості на полювання нагадують про колишні часи, та й з плином часу навіть ці поїздки вже не може дозволити собі колишній хазяїн країни.
Все згодом марніє, дрібніє, зубожіє. Туга та смуток за ідеалізованим, неповторним минулим концентрується у символічному образі запаху антонівських яблук, що неможливо ані втримати, ані зберегти. Графічне зображення цієї динаміки, можливо, допоможе учням засвоїти імпресіоністичну специфіку побудови сюжету твору, з'ясувати, що головним героєм твору може стати відчуття, настрій, образ-переживання. Традиційно такі образи зображувалися тільки у ліриці. Мелодійність, ритмічність, багатство виражальних засобів прози І.О.Буніна наближають її до поезії, допомагають розкрити відтінки внутрішнього стану, відчуттів ліричного героя.
Учням пояснюється, що на уроці вони тільки мали можливість побачити специфічну побудову сюжету оповідання "Антонівські яблука", але всієї багатобарвної палітри художніх засобів на уроці навіть не почали розглядати через обмеженість навчального часу.
На етапі закріплення нових знань просимо учнів пригадати провідні теми творчості І.О.Буніна, пояснити, в чому полягає специфіка прози цього митця, представником якого різновиду реалістичної прози його можна вважати — філософсько-інтелектуальної чи психологічної.
Урок закінчуємо повідомленням домашнього завдання. Учні вдома повинні прочитати новелу І.О.Буніна "Легке дихання", визначити провідний пафос цього твору, пояснити сутність його фіналу, символіку назви, спробувати визначити особливості побудови сюжету. За словником літературознавчих термінів школярі повинні виписати означення фабули та сюжету, пояснити на прикладі цього твору, в чому полягає сутність кожного з них.
Учитель закінчує урок виразним читанням фрагменту з новели "Легке дихання" (до появи Ольги Мещерської в кабінеті начальниці гімназії). Читання першого абзацу спрямовано на донесення відчуття холоду, самотності, що панують на цвинтарі. Учні повинні відчути, що вони волею письменника опинилися в царині Смерті. Улюблений І.О.Буніним прийом контрасту сприяє досягненню блискавичного ефекту саме в цій новелі: посеред цвинтаря, як спростування влади Смерті, на читача "дивляться" з мертвого, холодного
фарфорового медальйона "радісні, надзвичайно живі очі" героїні твору.
Після прочитання авторського опису Ольги потрібно спитати, якою ж красою вирізнялася головна героїня, як ставиться автор до неї. Учні повинні збагнути природний характер цієї краси, пояснити, що завдяки прийому градації (ніхто так, як вона...; не ганьбили її краси ні... ні...), відсутності детального змалювання зовнішності дівчини автор захоплює читача її вродою, переконує в її винятковості.
Пошук відповіді на питання, навіщо письменник двічі акцентує увагу читача на обожнювальному ставленні до Ольги малечі гімназії, сприяє розумінню того, що краса героїні є втіленням чогось набагато більшого, ніж просто жіночої привабливості. Дітей обдурити неможливо: вони відчувають справжнє і красиве безпомилково. Це допоможе зрозуміти, що всі розмови про дівчину викликані були заздрістю, повним нерозумінням її природи, поведінки, внутрішнього стану.
Учні роблять висновок, що автор зумів перенести читацьке уявлення миттєво у світ, де вирує Життя, Краса, Врода. Тепер вони підготовлені до визначення самостійно вдома складових сюжету цієї новели. Такий хід підготовки до сприйняття та аналізу твору І.О.Буніна вважаємо методично виправданим. Як наслідок роботи на цьому уроці є засвоєння учнями способів сприйняття творів нетрадиційної поетики.