Імпровізація
(від лат. improvise — несподівано, без підготовки)
Складання твору в процесі його співання чи читання; створення вірша на вказану тему без попередньої підготовки, експромтом.
Велику роль відіграє імпровізація, наприклад, у виконанні дум народними співцями — кобзарями. Вони дослівно тексту думи не пам’ятають, а знають лише її сюжет. І при кожному співі імпровізують слова, а відповідно до тексту — й музику. Цілком на вільній імпровізації побудовані голосіння. Взагалі в народній музично-пісенній творчості, яка зберігається у пам’яті людей і передається усно, імпровізація більшою чи меншою мірою завжди наявна. Це призводить до постійного удосконалення пісень, шліфування їх. Багато було імпровізації в народних обрядових і побутових грищах, у давньому театрі лицедіїв.
Наявна імпровізація і в індивідуальній творчості композиторів, письменників, акторів.