Імажинізм
(від лат. imago — образ)
Декадентська течія в мистецтві й літературі, що спочатку виникла в Англії перед війною 1914 р. як одне із відгалужень футуризму. Російські імажиністи виступили із своєю декларацією у 1919 р. Це були В. Шершеневич, С. Єсєнін, А. Марієнгоф, Р. Івнєв та ін. Існувало видавництво "Імажиністи", книжкова крамниця і літературне кафе "Стойло Пегаса". Група припинила своє існування у 1924 р.
Російські імажиністи основним принципом поетичної творчості оголосили примат "образу як такого". Теоретик імажинізму В. Шершеневич у своїй книжечці "2 2 = 5" розглядає образ як "образ-особняк", як самоціль, як тему і зміст твору. Причому для нього всякий вірш є механічне, а не органічне поєднання образів, як вважав С. Єсєнін, творчість якого вийшла далеко за межі цієї течії.
Прагнучи постійно оновлювати образи, імажиністи вдавались до їх загострення, до несподіваних і надто віддалених аналогій. Щоб якомога "глибше всадити в долоні читацького сприйняття жало образу", імажиністи вимагали "схрещування чистого з нечистим".