Ізохронізм
(від гр. isos — рівний і chronos — час)
Рівночасність; принцип ритмічної організації віршів, при якому вірш поділяється на одиниці, рівні між собою за кількістю часу, потрібного для їх читання. На принципі ізохронізму побудовані античне віршування, метрика ряду східних поезій, народне віршування, пов’язане з музично-тактовою організацією вірша.