Завантаження
Юрій Мушкетик, "На брата брат"
I
По вичахлому опівнічному небу, гнані тягким верховим вітром, мчали довгі, схожі на химерні рибини, хмари, й кругла діжа місяця то ховалася за них, то знову викочувалася на небесну оболонь. Те місячне кружало було велике–превелике, здавалося живим, велетенською мордою, котра дивиться й бачить, думає і знає щось, невідоме людям...
Можливість завантаження повного тексту цього твору обмежена. Скоріш за все, електронну копію тексту можливо придбати у відповідних інтернет-книгарнях.