Завантаження
Олесь Бердник, "Діти Безмежжя"
Роман-феєрія
Слово до читача
Людино, ти воістину прекрасна!
Поглянь — навколо спадщина твоя. Поля безмежні, гори сніжно-білі, і синь морів, і тихий шум лісів. Усе — твоє багатство і оздоба, і ти — господар дивної краси. Іди, заквітчаний, до Сонця й до зірок, неси у серці во-гняні дарунки, складай їх радо на олтар Безмежжя.
Якщо ж тебе в дорозі запитають, хто ти і звідки йдеш, — відповідай: "Я є Безмежжя Вогняного Син!..