Завантаження
Леонід Тендюк, "Вогники в океані"
Після далекого плавання корабель наш повертався на Батьківщину.
Він ніби вгадав заповітне бажання моряків — швидше зустрітися з ріднею та друзями — і мчав прудко й невпинно. Тільки пінявий слід лишався за кормою.
Тихо хлюпотіла вода. Здавалось, неповороткі, хвостаті риби виграють довкола.
Насправді ж ворушилися там ліниві, пригладжені вітром хвилі.
Пекуче південне сонце стояло в зеніті — прямо над головою.
Вийдеш на палубу, а тіні немає...