Завантаження
Євген Гуцало, "Прокляття"
Лукія сиділа на ослоні під образами.
— Здрастуйте, мамо,— привіталася невістка Наталя Семенівна, переступивши хатній поріг.
Стара Лукія сиділа під чорно-срібними образами, склавши руки на грушевому костурі. Наталя Семенівна мимоволі приглянулася до свекрушиних рук, і вони чомусь видалися їй схожими на двох жаб-ропух, які висохли на сонці й стемніли, ото залишилась від них пожолоблена шабатурка...