Завантаження
Василь Шкляр, "Хорошого потрошку"
Коли Петрусь береться до меду, то мама завжди застерігає:
— Потрошку їж! Бо мед на пупі виступить!
Правда, скільки Петрусь не ласував ним, скільки не заглядав собі на пупа, а медом там і не пахло.
То мама тільки лякає. Але лякає, мабуть, недарма, бо коли меду з'їсти багато, то справді може завадити. Чого воно так? Як тільки щось дуже хороше, то вже й потрошку. І цукерки їж потрошку, щоб зуби не кришилися, і бігай помаленьку, бо лоба наб'єш, і в річку далеко не заходь, бо втопишся, і те й се.....