Завантаження
Микола Вінграновський, "Кінь на вечірній зорі"
Від сизих в тумані Забар і далі-далі, через Балту, а з Балти ще кудись, не знаю куди, та звідти знову на Балту, над її вкляклими в осінь тополями, понад базаром, з Гайворона і на Велику Мечетню пролітав увечері журавлиний ключ. Знизу йому, від полів, ще дихало літо, а зверху на крила, з близьких пірчастих хмар, порипувала зима.
Соняшники стояли німі і старі, наче їх, молодих, цього літа ніколи і не було...