Оксана

Микола Вінграновський

І спродалась, й скупилась, та й додому,
Окрай дороги стежкою собі…
А на обличчі тихомолодому
Цвітуть два маки тихомолоді.

В одній руці корзина базарова,
І на другій дитина засина…
Дощу набрала хмара вечорова
На неї й на дитину з-за села.

По крапельці, по краплі, по мокренькій
До маку, до маківоньки, до нас…
А ми собі малі та молоденькі
Ідем додому в звечоровий час.

То буде сон… І нам присниться тато…
А тату — ми, стежиною йдучи…
А хаті — хата, нашій хаті — хата
Під крапелиною хмарини уночі.