Завантаження
Степан Васильченко, "Осіння казка"
Має крилом смутная черниця, і схне на дереві листячко... схне й умірає...
Щось журно мені,— і журлива казка сплітається в голові.
Така простенька, та щира.
Гляньте сюди: он за тополями сховавсь у хмарі місяць, а за ним і ясна, золота зірка...
Ось слухайте ж...
В давній пісні співається, що то козак та дівчина.
Може колись жили вони на землі та вірно кохалися, а лихі люде розлучили їх. Тоді вони розійшлися по світах...