Завантаження

День закінчився невдало.
— Дзень! Дзень, бум, бум,— жалібно поскаржилася чашка і розсипалась на підлозі гострими, нікому не потрібними черепками.
— Так,— сказала мама,— та-ак!
З черепків не склеїш чашки, це Малюк знав напевно. Очі в нього стали великі й вогкі, як блюдце з недопитим чаєм. Як два блюдця.
Мама зазирнула на саме дно цих блюдець і вирішила:
— Візьмеш віника, зметеш усе і ляжеш спати. Не забудь загасити світло.
Звичайно, мама думала, що син радіє: його ж не покарали за розбиту чашку...