Завантаження
Наталена Королева, "Сон тіні"
І СВЯТОЧНІ ДНІ
Злетів до мене з неба Ерос,
обгорнений пурпуровим плащем.
— Ізі, танцюристка,— не дочка мені. Але живе тут,— висвітлила скромно одягнена старша жінка.
Кощавий раб у гнідій ексоміді й довгих широких лідійських штанах, таких дивовижних для місцевих людей, спустив з плеча чималий кошик і пересунув на потилицю фрігійську вухасту шапочку. Спадаючи, розпущені навушники черкнули по його обличчю й поклали темні тіні, від чого обличчя стало подібне до черепа мертвяка.
— Ось воно що!..