Завантаження
Євген Гуцало, "У синьому небі я висію ліс"
Спершу пригадую хлопчика з того далекого літа. Можливо, к нього були крила, які він завжди ховав під сорочкою, а то під курткою чи піджаком. Крила мали рости саме там, де на спині сходились докупи гострі лопатки. Літав на тих крилах низько над землею, поміж розквітлих будяків на пасовиську, поміж к< )ііиць свіжого сіна в лугах. Поряд із ним або над ним кружляли і пахи, подивовані здатністю маленької дитини літати.
А відтак літав на крилах шпаркий погляд його зелених, мов горохові стручки, очей...