Завантаження
Григір Тютюнник, "Дивак"
На початку зими ходити Олесеві до школи можна двома стежками: одна бором, друга — річкою. Сюди зручніше, та в зазимки лід на річці тоненький, так і зяє чорною прірвою. Тому кожного разу, коли Олесь виходить з дому, мати наказує йому:
— Гляди ж, сину, річкою не йди. Там ще лід молодий.
Олесь смирно стоїть біля порога, слухає. Він ще малий, головою ледь до клямки дістає. Очі в нього чорні, глибокі, як вода в затінку, дивляться широко, немов одразу хочуть збагнути увесь світ...
На превеликий жаль
Можливість завантаження повного тексту цього твору обмежена. Скоріш за все, електронну копію тексту можливо придбати у відповідних інтернет-книгарнях.
Інші твори цього автора:
Дивіться також:
- "Дивак" (скорочено)
- "Дивак" (аналіз)
- "Дивак" (шкільні твори)
- Спираючись на речення: "Олесь глибше зарився в подушку і тоненько заскімлив. (Дід) їв швидко, винувато витріщав очі, плямкав тихіше, ніж завжди і губив крихти в бороду." поясни, що відчували Олесь і дід Прокіп. Чому ти так думаєш? (та інші запитання)