Завантаження

Григорій Косинка, "Місячний сміх"

— Слухай, плюнь на всю безконечно велику і малу філософію! Серйозно, тобі це треба зробить...
Очі Чубрієнка прижмурились; тільки дві маленькі лінії заграли коло соковитого рота, а дим цигарки,— іронічний, покручений,— послався на губах, як кокетливий туман...
— Кажеш, треба зрушити страждання, любов, витягти їх з намулу душі людської?.. Чудак ти, чудак! Який намул? Це ж просто — vivat fantasi — я! Ти — хвора людина, більш нічого...
— Кожна людина страждає по-своєму, розумієш?..

Читати повністю →
загрузка...