Завантаження

Сиділа блощиця у темній щілині і снувала фі­лософічні мрії.
— Життя! Що таке життя? Спільно дурнів ламає собі голови над сим питанням! Спільно книжок понаписували про нього — тьфу! Се для тебе, молю! — Вона звернулася до старого моля, що тут же обік неї сидів у тоненькій круг­лій дірці, прогризеній червотокою. ­— І кілько різних аб­сурдних відповідей понавидумували! Можна би сказитися, хтівши хоч би лише запам’ятати їх! Слухаєш, молю? Слу­хай і просвіщайся!..