Завантаження
Автор Невідомий, "Закопане золото (народна казка)"
Мав батько трьох синів. Були вони дуже ліниві. Щоб їх прогодувати, батько працював, як віл, — чорнів від роботи, руки йому пухли, а сини ходили собі понад ріки, лісами, вилежувалися у садку.
Казав їм батько:
— Сини мої, працюйте, бо тяжко вам буде, коли я вмру.
А найстарший син відказує:
— Ей, тату, працюй, поки можеш, а ми будемо працювати, як тебе не буде.
— Та ти не вмієш нічого, — каже батько.
— Я оженюся — буде жінка працювати...