Завантаження
Василь Чухліб, "Зірка"
Петрик з усієї сили натискував на корбу і пильнував за відром, що поволі пливло вгору. То й не помітив, як неподалік зупинилась машина.
Чиїсь дужі руки підхопили відро й поставили на цямрину. Біля криниці, білозубо усміхаючись, стояв високий веснянкуватий солдат.
— Почастуєш водичкою?
— Пийте, вода у нас смачна, холодна.
Солдат зсунув на потилицю вицвілу на сонці пілотку, припав до відра. Втамувавши спрагу, аж крякнув від задоволення:
— Тільки вдома таку воду пив! Нарзан!..