Завантаження
Клим Поліщук, "Село сумувало..."
(Оповідання)
Село тяжко сумувало... Літом ще було якось веселіше, а як настала осінь, так просто якийсь смуток та туга обгорнули всіх. Як тільки прийде вечір, так ніде й пес не гавкне. Тихо і мертво скрізь, наче на старім цвинтарі. Старі спішаться на теплу піч, а молодь так собі, без роботи, нудиться. Ніде немає світла, а через те й перевелися вечорниці. Пісень веселих, як-то колись було, теж не чуть. Сиділи всі по хатах та слухали страшних казок, що фронтовики про війну розповідали...