Завантаження
Леся Храплива-Щур, "Командир"
Стояла зоряна тиша, коли постукали в хатину.
— Можна до вас, бабусю?
— Господи милосердний! Свої і ще питаються,
чи можна! Ходіть, ходіть, хоч у хаті, хоч у стодолі хлопців розміщуйте! Хіба ж я вам чого зажалувала б!?
На столі стояла нафтова лямпа і кидала тремкі тіні на стіни.
— Ходіть, не бійтеся; в мене безпечно! Хто там до старої заглядав би?! Та й від села шмат дороги...
Увійшли чотові, ввійшов і сам командир. Бухнуло на них теплом, аж ніби млість ударила. Переглянулися...