Завантаження
Михайло Яцків, "У милосердної богині з кам'яним серцем"
І
Осінній ранок заглядав до шпитальної кімнати і будив життя. Вертери[1] стелили ліжка, замітали, здоровші мароди[2] милися і підставляли умивальниці та зливали воду цинковими черпаками слабшим. Старий інвалід чесався сидячи і шепотів молитви. В куті на чотирьох ліжках лежали ті, що були між життям і смертю. Звідти долітали тяжкі віддихи, стогнання і зітхання. Один з півотвореними очима хропів, один терся водночас попід ніс й оглядав нігті...