Завантаження
Богдан Жолдак, "Ховаючись за темряву (Сни)"
Голова крутилася, доки я не збагнув, чому — усе начиння в цій кімнаті, різне, а чимось тотожне, ритми візерунків погойдували очі, для яких не траплялося жодного простого погляду. Як же не хочеться прощатися з Ніною! В оселі все помальоване, вишите, розписане, і все береться до рук, розглядається.
— А це звідки? — беру я велетенську писанку. — З Африки?..