Завантаження
Євген Дудар, "Клітка"
Ранок дрімав у сизій млі. На пшеничному морі був повний штиль. Небо поскидало із себе всі нічні хмаринки. Голубилося. Очікувало сонця.
Я стояв при битій дорозі.. Виглядав попутної машини. Треба було їхати до рідного села. Сто п'ятдесят кілометрів — дорога не близька. Можна б автобусом. Та він серед поля не зупиняється. А їхати до найближчої автостанції — згаяти час.
Промчала одна машина. Друга. Нуль уваги.
Над'їхала якась машина з кліткою для звіра. Махнув рукою. Зупинилася.
— Слухай, товаришу!..