Завантаження
Василь Скуратівський, "Нелинь"
Старе глинище геть обсів верболіз. Тала вода затопила копанки.
Колюньо сидить на горбочку й кидає камінці у воду. На поверхню вихлюпують прозорі бульбашки, спалахують, відлунюючи навсібіч.
— Скільки тобі казати: глина мокра, сповзеш у воду,— гнівається батько.— Иди сюди!
Хлоп'я заховало усмішку і нашвидкуруч заповзялося жбурляти решту камінців. У воді знову заряботіло...