Завантаження

Євген Дудар, "Як можна помилитись"

Відкрила мене вона. На танцях. Білявенька така. Не знаю, як її звуть.
До того я майже ніколи не ходив на танці. Сидів удома. Залишався в своїй однокімнатній з усіма вигодами квартирі, лягав на диван і дивився в стелю.
Бувало, хлопці кажуть:
— Семене, ти як монах. Скоро тридцять. Думаєш, жінка сама до тебе прийде. Її треба шукати.
Та я все одно не йшов.
А то пішов.
Узяв її, білявеньку оту. Обхопив її стан...

Читати повністю →