Завантаження
Михайло Яцків, "Благословення"
Кров'ю пливе осінній захід крізь шпитальне вікно на розп'ятого Христа.
Серед тишини, на границі життя і смерті, стогнання, глухі зойки, в ухах шум: нужда-нужда-нужда і нудьга, як море. Хвиля за хвилею жене — не здогонить і гуде: суєта-суєта— суєта…
У залі між хворими жінка, в головах таблиця з розпізнанням: "Pneumonia catarrhalis in individuo praecox marantico"[1].
Інша будучність її чекала. Дивилася на своє життя, оглядала, як би оповідала його...