Завантаження
Наталія Грегуль, "Літній дощ"
Небокрай ніби рай Божим світлом залитий,
Звівся райдуги купол й повис піднебесним мостом,
День озвався й дзвенить свіжим подихом вмитий,
Фарби тануть як цукор і тонуть прозорим єством...
Небокрай ніби рай Божим світлом залитий,
Звівся райдуги купол й повис піднебесним мостом,
День озвався й дзвенить свіжим подихом вмитий,
Фарби тануть як цукор і тонуть прозорим єством...