Завантаження
Наталя Околітенко, "Базальтові острови"
Частина перша
ЗАМІСТЬ ПРОЛОГА
Віктор Кирилович переступив поріг і ледь насупився: годинник у приймальні знов забіг уперед аж на десять хвилин. Клятий механізм не хотів коритись залізному правилу: точність — ввічливість не лише королів, а й керівників, і створював враження, що він, Клюев, не відзначається цією чеснотою. Тим більше у приймальні вже сидів одвідувач.
— Валентино Данилівно, негайно запросіть майстра! — кинув, швидко проходячи до кабінету...