Завантаження
Володимир Приймак, "Афган"
Через ніч їх піднімали четвірками. Ноги вголобисті, онучі під пахву — в гелікоптер, перевзувалися в повітрі. На кишлаки. Аби вспіти до схід сонця, аби з першими променями посіяти вогнем.
— Доброго ранку, Афган…
Тої ночі днювальний змилив, він підняв молодого. Помилку виявив, як шикувались до сніданку. "А де мої?" — стрельнуло, коли нікого не побачив з екіпажу. Штабний був невиспаний, зіжмаканий і апатичний.
— Згоріли твої…
— Як згоріли?!...