Завантаження
Віра Вовк, "Легенда про керманича"
На верхах голосили трембіти, і Марковому батькові зложили на лаві долоні навхрест. Не треба було нікого просити; сусідки заводили, як вітер у грубі, а Калина, Маркова неня, ломила руки над небіжчиком:
— То ж то я діждалася доленьки, Іванку, від тебе! Хто буде тепер господарем у хаті? Хто заробить на дрібні діти? Вже з тобою в хаті не доставало: ні на постоли, ні на сало. Тепер вже й на чорний хліб не стане. — І вдесяте вона жалувалася добрим людям:
— Так нам та несамовита ріка догодила!..